рідна мова - це наше багатство

рідна мова - це наше багатство

єдиний скарб у тебе - рідна мова. Заклятий для сусіднього хижацтва. Вона твого життя міцна основа, певніша над усі скарби й багатства. Куліш) найбільший скарб народу - це його мова. Саме мова, яка віками, тисячоліттями складалася, шліфувалася на землі предків, передавалася з покоління в покоління, дедалі точніше і повніше відображаючи душу народу… значення мови в житті людини переоцінити неможливо. Усі сфери нашого існування неможливі без цього воістину небесного дарунка. Куди б ми не йшли, мова — всюди. Уявити бодай один день без цього засобу спілкування надзвичайно важко, адже про порозуміння тоді не можна й говорити. Нам усім подобається обговорювати щось цікаве з друзями, розповідати про те, як провели літо, але по - справжньому цінувати мову вміють одиниці. Надто рідко ми згадуємо про те, що наша мова надзвичайно багата. і мається на увазі не лише лексичний склад, наявність величезних синонімічних рядів, яких немає в жодній мові світ рі. Переважно — це мова батьків. Незнання рідної мови не виключає її існування і не означає автоматичного привласнення цього означення засвоєній чужій мові. В міжетнічних родинах можуть бути вживані дві або більше рідних мов. Вивчення мови відбувається у дитинстві у природний спосіб в умовах опіки над малим дитям. Як правило — це родинні умови. Рідна мова і пісня завжди були на сторожі духовності і культури народів. Національна мова входить у поняття національної культури. Не буде мови – не буде народу, а не буде народу – не буде нації, а як не буде нації – не буде держави. Втрата мови призводить до втрати самобутності народу.

Людина, яка втратила свою мову, – неповноцінна, вона другорядна в порівнянні з носіями рідної мови. Нині у світі існує 6 тис. Близько половині з них загрожує зникнення. Фахівці стверджують, що мові загрожує проблема оволодіння рідною мовою кожним новим поколінням є завжди актуальною, оскільки історично мова – це найдорогоцінніше духовно - культурне надбання будь - якого народу.

Доки він дбає про свою мову, доти зберігає і своє єство, етнічну єдність і державно - політичну цілісність. Мова – духовне багатство народу.

Мова – душа кожної національності, її святощі, її найцінніший скарб. В мові наша стара й нова культура, ознака нашого національного визнання … мова — це безцінний скарб народу, надбаний тисячоліттями. Як найдорожча спадщина, як заповіт поколінь, передається нащадкам любов до свого народу, до рідної мови. Наша мова милозвучна, красива, багата, солов їна її любили, розвивали, шліфували талановиті митці, мудрі володарі у царстві слова. Квітка - основ яненко, є. Шевченко шевченкова мова — зразок найпильнішої уваги творця до народного слова. Мирний панас твори мирного. Коли ми з сього боку будемо зоглядати свою рідну мову, то мусимо зазначити, що хоч у нас теж набралося чимало письменників, що збагачують її своїми творами і не покладаючи рук працюють на спушеній уже письменством ниві рідного слова, — оже становище нашої мови не досягає такої високості, звідки б і інші народи мусили широко користуватись її скарбами. Нічого й дивуватися цьому, бо письменники почали прикладати своїх рук до рідного слова трохи більше сотні літ, тоді як у других народів вони працюють більше тисячі. Вона нам рідна, як мама і тато, як та земля, на якій ми зростаємо. Бо це мова, яку ми всі чуємо змалку, якою ми промовили свої перші слова. і так само, як у кожної людини є одна мама, так і мова рідна лише одна. Українська мова - це неоцiненне духовне багатство, з яким народ живе, передаючи iз поколiння в поколiння мудрiсть, славу, культуру i традицiї. Наше українське слово, хоча i вмирало з голоду, i бiдувало, переслiдувалось i заборонялось, але вистояло i вiдродилося та продовжує хвилювати серця багатьох. Нашiй мовi потрiбен саме зараз вогонь любовi й духовна мiць. Рідною прийнято вважати мову нації, мову предків, яка пов’язує людину з її народом, з попередніми поколіннями та їхніми духовними надбаннями. Мова — це діамант, і лише від того, хто правильно нею володіє залежить чи сяятиме цей діамант в золотій оправі. Борiмося за красу мови, за правильнiсть мови, за приступнiсть мови, за багатство мови…” максим рильський. “мова – це не просто спосiб спiлкування, а щось бiльш значуще.

“мова – це не тільки простий символ розуміння, бо вона витворюється в певній культурі, в певній традиції. В такому разі мова – це найясніший вираз нашої психіки, це найперша сторожа нашого психічного я… “ іван огієнко. “мова – це наша національна ознака, в мові – наша культура, сутність нашої свідомості. “мова – це форма нашого життя, життя культурного й національного, це форма національного організування. існує твердження, що українська мова — одна з найбагатших слов’янських мов. Він ніби ллється струмочком і розважає душу.

А іноземці, побувавши в україні, відмічають ніжність, витонченість і милозвучие української мови. і це, напевно, насправді так, адже по мелодійності він займає друге місце у світі. Як душевно і красиво звучать українською мовою вірші наших поетів т. Шевченка і лесі українки. Українська мова складає близько 360 тисяч слів, їм розмовляють 48 мільйонів чоловік. У рідній українській мові таїться мудрість віків і пам’ять тисячоліть. Рідна мова дається народові богом, чужа — людьми, її приносять на вістрі ворожих списів. Нації вмирають не від інфаркту.

Мова — це наша національна ознака, в мові — наша культура, сутність нашої свідомості. Мова — це форма нашого життя, життя культурного й національного, це форма національного організування. Мова — душа кожної національності, її святощі, її найцінніший скарб. Мова — духовне багатство народу.

Василь сухомлинський. Щоб любити — треба знати, а щоб проникнути в таку тонку й неосяжну, величну й багатогранну річ, як мова, треба її любити. Борiмося за красу мови, за правильнiсть мови, за приступнiсть мови, за багатство мови максим рильський. Мова - це не просто спосiб спiлкування, а щось бiльш значуще.

Людина, яка втратила свою мову, - неповноцiнна, вона другорядна в порiвняннi з носiєм рiдно. Рiдна мова на чужинi ще милi наша рідна мова. Думки про мовуну що б, здавалося, словаслова та голос — більш нічого. А серце б’ється — ожива, як їх почує. Потрібно виховувати в собі смак до хорошої мови, як виховують смак до гравюр, хорошої музики (а. Закріплення вивченого матеріалу 26 хв. Живе наша мова — і наш голос звучить у вселенському хорі народів. Бо наша мова — це наша релігія, наша держава, наша минувшина, наша надія, наше майбутнє. Бо наша мова — це ми, українці, — добрий, чесний, працьовитий народ. Отож, працюймо для неї, вивчаймо, заглиблюймось у її походження й історію, поширюймо, пропагуймо її. Мова – це серце нації. Список використаної літератури. єдиний скарб у тебе – рідна мова. Найбільший скарб народу – це його мова. Саме мова, яка віками, тисячоліттями складалася, шліфувалася на землі предків, передавалася з покоління в покоління, дедалі точніше і повніше відображаючи душу народу й водночас формуючи її. і в наші дні ми можемо пишатись багатством нашої мови. Рідною мовою належить уважати мову своєї нації, мову предків, яка пов язує людину з її народом, з поперед – німи поколіннями, їх духовними надбаннями. Твір - мініатюра рідна мова - найбільше багатство. Твір - мініатюра на тему рідна мова 5 - 6 речень. Твір мініатюра чим для мене є рідна мова 5 - 7 речень. Будь ласка дуже потрібно. Нерідко, ми з вами бачимо те, що наша, українська мова та інші, сусідні створюють велику сварку із - за мовних політичних спекуляцій, ми вважаємо, що це не припустимо, адже політики самі повинні розібратися в своїх справах, в своїх питаннях. Мова не повинна служити для створення різних, політичних та соціальних конфліктів. Розв’язати задач, що для мене рідна мова - дуже важко, адже всі можуть сказати. Володіння багатством засобів рідної мови дозволяє досягати точності вираження думок, виразності у висловленні почуттів, дає змогу сприймати й усвідомлювати зміст чужих висловлювань. Ми звикли називати себе й суспільство, до якого належимо, українською нацією. Ми пишаємося національною історією, творимо національну культуру, розвиваємо національну економіку а вкраїни ж мова – мов те сонце дзвінкотюче, мов те золото котюче, вся давність і обнова - українська мова. Мова дається одвіку й довіку, це - спадкоємність не лише в межах роду, а й цілого народу.

Українська мова - це святі скрижалі нашої нації, тому її слід берегти, пишатися нею, завжди пам ятаючи про її значення, про її рятівну, цілющу, відроджуючу силу.