найістотніші ознаки літературної мови
Мова є однією з найістотніших ознак нації і реально існує як мовна діяльність членів відповідної етнічної спільноти. Мова — це найважливіший, універсальний засіб спілкування, організації та координації всіх видів суспільної діяльності. Галузі виробництва, побуту, обслуговування, культури, освіти, науки. Утвердження української мови як державної неможливе «без органічної взаємодії принаймні двох засад. Найістотніші ознаки літературної мови. Асортимент - більш широке поняття, перелік найменувань виробів та їх модифікацій (моделей) із зазначенням обсягу випуску по кожному виду.
Атрибутивні ознаки і властивості культури. Визначення поняття логістики. Гуманітарна інтеграція у сучасних міжнародних відносинах. Поняття, види, правомірність. Дайте визначення держави та назвіть її ознаки. Дайте визначення поняття адміністративного правопорушення та назвіть його ознаки. Літературна мова - це унормована, загальноприйнята форма національної мови, що має розвинену систему стилів, наявність усної й писемної форм багатий лексичний фонд. Найголовніші ознаки літературної мови. унормованість; - стандартність літерату.
Ва — це оброблена, унормована форма національної мови, як в писемних так і в усних різновидах, що обслуговує культурне життя народу та всі сфери його суспільної діяльності. Державні та громадські установи, пресу, художню літературу, науку, театр, освіту й побут людей. Вона характеризується унормованістю, уніфікованістю, стандартністю, високою граматичною організацією, стилістичною диференціацією. Літературна мова - це мова офіціальноделових документів, письмово - побутового спілкування, шкільного навчання, мова науки, публіцистики, мова художньої літератури, всіх проявів культури, що мають словесну форму вираження. Літературна мова - категорія історична. Він може обслуговувати не тільки націю, а й народ. Між літературною мовою нації і народності існують, проте, відмінності, які пов язані як з характером використання мови, сферою його поширення, так і з характером його походження найістотніші ознаки літературної мови. Мовні норми, їх типи. Мова – це “характерний для людського суспільства специфічний вид знакової діяльності, який полягає у застосуванні історично усталених у певній етнічній спільноті артикуляційно - звукових актів для позначення явищ, об’єктивної дійсності з метою обміну між членами спільноти інформацією” (українська енциклопедія, 2000). Таке поняття як національна мова охоплює загальнонародну українську мову – як літературну, так і територіальні діалекти, професійні й соціальні жаргони, суто розмовну лексику.
Вищою формою національної мови є літературна м унормованість — головна ознака літературної мови. Норма літературної мови — це сукупність загальноприйнятих правил реалізації мовної системи, які закріплюються у процесі суспільної комунікації. Розрізняють різні типи норм. Орфоепічні (вимова звуків і звукосполучень), графічні (передавання звуків на письмі), орфографічні (написання слів), лексичні (слововживання), морфологічні (правильне вживання морфем), синтаксичні (усталені зразки побудови словосполучень, речень), стилістичні (відбір мовних елементів відповідно до умов спілкування), пунктуаційні (вживання розділових знаків). Мовний стиль — це сукупність мовних засобів вираження, зумовлених змістом і метою висловлювання. Літературна мова – це оброблена, унормована форма загальнонародної мови, яка в писемному та усному різновидах обслуговує культурне життя народу, всі сфери його суспільної діяльності. За функціональним призначенням – це мова державного законодавства, засіб спілкування людей у виробничо - матеріальній сферах, мова освіти, науки, мистецтва, засобів масової інформації. У процесі розвитку літературної мови кількість і якість мовних варіантів змінюються. Мовні норми найповніше і у певній системі фіксуються у правописі, словниках, довідниках, підручниках і посібниках з української мови. Питання до мк - 2 для студентів ііі курсу з дисципліни «українська літературна мова – це оброблена, унормована форма загальнонародної мови, яка в писемному та усному різновидах обслуговує культурне життя народу, всі сфери його суспільної діяльності. Питання до мк - 2 для студентів ііі курсу з дисципліни «українська найістотніші ознаки літературної мови. Мовні норми – це сукупність загальновизнаних, найпридатніших мовних засобів, що вважаються правильними на певному історичному етапі. Найістотнішою ознакою літературної мови є її унормованість, тобто наявність усталених мовних норм, - найбільш поширених, уніфікованих зразків репрезентації мовної системи. Наддіалектність полягає в тому, що літературна мова, на відміну від територіальних діалектів, функціонує без будь - яких обмежень на всій території україни. Наддіалектність літературної мови допускає її регіональне варіювання. Маючи усну й писемну форму вираження, літературна мова охоплює всі сфери комунікативної практики суспільства за допомоги мовнови - ражальних засобів. Це і є її поліфунаціональність. У плані уніфікованості (літературна мова - це унормована, регламентована, відшліфована форма існування загальнонародної мови, що обслуговує найрізноманітніші сфери суспільної діяльності людей. Вона вважається найвищою формою існування мови. Літературна мова характеризується такими ознаками. Уніфікованістю (стандартністю); наддіалектністю. Поліфункціональністю. Стилістичною диференціацією (розвиненою системою стилів). Специфіка мови професійного спілкування. Виробити навички самоконтролю за дотриманням мовних норм у спілкуванні; розвивати творче мислення студентів; виховати повагу до української літературної мови, до мовних традицій. Сформувати навички оперування фаховою термінологією, редагування, коригування та перекладу наукових текстів. Типологія мовних норм. Поняття національної та літературної мови. Поняття мовної норми. Орфоепічні й акцентуаційні норми української мови. Запишіть сполучення українською. Составить протокол, одобрить решение, на ваше усмотрение, заплатить по счёту, отпуск по болезни, разгар спора, поднимать крик, бесплатный проезд, безналичный расчёт, сформулировать вопрос. Запишіть подані сполучення українською мовою. Поясніть, які групи приголосних спрощуються на письмі й під ч літературна мова - спільну мову писемності того чи іншого народу, а іноді декількох народів - мова офіційно - ділових документів, шкільного навчання, письмово - побутового спілкування, науки, публіцистики, художньої літератури, всіх проявів культури, що виражаються у словесній формі, частіше писемній, але іноді і в усній. Функціональний стиль – це різновид української літературної мови, який відзначається сферою її функціонування і характеризується специфічними мовними засобами. У зв’язку з тим, що українська літературна мова має дві форми – писемну и усну, існують стилі писемні, або книжні й усні. До усних належать стилі. Літературна мова реалізується в усній і писемній формах. Унормованість – основна ознака літературної мови, для якої обов’язкова правильність, точність, логічність, чистота і ясність, доступність і доцільність висловлювання. Система мовних засобів, стилістичні норми, сфера поширення, призначення – ознаки, за якими розрізняють мовні стилі. Предыдущая 1 2 3 456 7 8 9 10 следующая. Сучасна українська літературна мова сформувалася на основі південно - східного наріччя, ввібравши в себе окремі діалектні риси інших наріч. Основоположником сучасної української літературної мови по праву вважають тараса григоровича шевченка. Саме він уперше „ своєю творчістю підніс її на високий рівень суспільно - мовної і словесно - художньої культури, заклав основи для розвитку в ній наукового, публіцистичного та інших стилів літературної мови” українська літературна мова як вища форма загальнонародної національної мови, відшліфована майстрами слова, характеризується наявністю сталих норм. Курс передбачає ознайомлення з мовним законодавством україни, вивчення норм української літературної мови (орфографічних, пунктуаційних, лексичних, морфологічних, синтаксичних, стилістичних) у професійному спілкуванні, правил складання. Рекомендована література 1. Мовний етикет українців. Традиції і скчасніть. Стилістична диференціація сучасної української мови. Сучасна українська літературна мова – державна мова україни. Мовне законодавство та мовна політика в україні. Голосні фонеми української мови, їхня класифікація. Приголосні фонеми української мови, їхня класифікація. Асиміляція і дисиміляція приголосних у сучасній українській. Навчальний посібник «сучасна українська літературна мова. Пропонований посібник має на меті дати студентам - філологам систематизовані наукові знання про традиційні й новітні підходи щодо класифікації та кваліфікації синтаксичних категорій і синтаксичних одиниць, опираючись на літературна мова - це впорядкована форма національної мови, що має певні норми, розвинену систему стилів, усну й писемну форму, багатий лексичний фонд. Літературна українська мова пройшла три періодисвого розвитку.
Давньоукраїнський (хі – хііі ст. ); староукраїнський (хіv – середина хvііі ст. ); сучасний, або новий (з кінця хvііі ст. Норми літературної мови– це сукупність загальновизнаних мовних засобів, що вважаються правильними і зразковими на певному історичному етапі. Мовні норми характеризуються. системністю (наявні на всіх рівнях мовної системи); - історичною зумовленістю (виникають у процесі історичного розвитку мови); - соціальною зумовленістю (виникають у зв’язку з потребами суспільства).
Коментарі
Дописати коментар