екологія особин це
Одним словом, екологія - це наука, що вивчає всі складні взаємозв язки в природі, що розглядаються дарвіном як умови боротьби за існування. Екологія - біологічна наука, яка досліджує структуру та функціонування систем надорганізменного рівня (популяції, спільноти, екосистеми) у просторі та часі, в природних і змінених людиною умовах. Екологія є складовою частиною біології. Американський еколог юджин одум дав найбільш коротке і найменш спеціальне визначення екології — це біологія навколишнього середовища. Загальна екологія займається дослідженням усіх типів екосистем. Екологія рослин досліджує зв язки рослинних організмів із середовищем. Екологія тварин досліджує динаміку та організацію тваринного світу.
Екологія тимчасово зву - зилась до аутекології - екології особини. Автекологія вивчає взаємозв. Язки пред - ставників виду з оточуючим середовищем. Екологія - це соціально - природнича наука, тому що в центрі всіх змін природного середовища стоїть діяльність людини, суспільства. Як міждисциплінарна наука екологія опинилася на перехресті біологічних і гума - нітарних наук (рис. Вона визначає місце людини в природі, формує її світогляд. Біологія, географія екологія – частина біології, що вивчає відносини організмів між собою та нпс, називається біоекологією. Аутекологія вивчає взаємозв’язки представників виду з оточуючим середовищем. Вона вивчає межі стійкості виду і його ставлення до різних екологічних факторів. Тепла, світла, вологи, родючості і т. П а також досліджує дію середовища на живі організми. Основні поняття екології. У результаті освоєння змісту модуля ф1. O основні поняття екології (організм, популяція, співтовариство, екосистема, біотоп, середовище проживання, екологічний фактор, адаптація та ін. Екологічна ніша визначає положення виду в ланцюгах харчування на займаній території. Екологія - це наука, що вивчає всі складності взаємозв язку і взаємовідношення у природі, які ч. Дарвін розглядав як умови боротьби за існування. Був порівняно короткочасним - тривав із другої половини xix ст. До середини 30 - х років xx ст. Йому притаманні такі характерні риси. Об єктом дослідження була вже не окрема особина, а великі групи організмів (популяції та їх об єднання). Класифікація екологічних факторів. Основні закони аутоекології. Практичне значення демекології. Розвиток популяційної екології. Синекологія як окрема частина екології. Дослідження в лісових біоценозах. Розробка принципів біосферології. Екологія – це не просто наука, а спосіб мислення та поведінки. Структура сучасного вчення про довкілля наведена на рис. Таким чином, екологія – це комплексна наука, яка використовує знання різних природничих, технічних, гуманітарних і соціальних наук для вивчення взаємозв язку суспільства і природи, впливу людини на природне середовище з метою збереження і покращення природи і довкілля людини. На заході в англомовних країнах термін екологія має обмежене значення. Основи та соціально - економічні аспекти екології. Основи загальної екології. історія екології, її підрозділи та основні поняття. Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля та моніторинг навколишнього середовища. Осно вконтакте – универсальное средство для общения и поиска друзей и одноклассников, которым ежедневно пользуются десятки миллионов человек. Мы хотим, чтобы друзья, однокурсники, одноклассники, соседи и коллеги всегда оставались в контакте.
Термін екологія походження і тлумачення. Зміст предмет і завдання екології. Методи дослідження та їх цілі. Закон фізико хімічного єдності істоти. Так як сучасна екологічна ситуація в країні вимагає посилення діючих і розробки нових екологічних норм і правил з закріпленням їх у державних стандартах та екологічних паспортах підприємств. Все більш нагальною є необхідність екологічної паспортизації не тільки окремих підприємств, а й усієї території міста. Таким чином, екологія — це комплексна біологічна наука, яка тісно взаємодіє з багатьма природничими дисциплінами. Сьогодні, як ніколи раніше, існує необхідність об єднання зусиль науковців різних країн для проведення екологічних досліджень. Між особинами одного виду завжди відбувається своєрідне змагання в отриманні найкращих умов існування. Чим більша щільність поселення тієї чи іншої групи організмів, тим більш напружене зма - гання. В екології розрізняють такі основні напрями. Екологію особин, популяційну екологію і біогеоценологію (мал. Тож екологія - це комплексна біологічна наука, яка тісно взаємодіє з багатьма іншими біологічними і небіологічними (математика, фізика, хімія тощо) науками. Нині перед загрозою глобальної екологічної кризи як ніколи актуальним є об’єднання зусиль учених різних країн для проведення спільних екологічних досліджень. Це період формування факторіальної екології. Гіляров називає його аутекологічним редукціонізмом. Третій етап — з 1936 року до початку 70 - х років. Це суперництво між особинами одного виду за життєво важливі ресурси. Конкуренція між особинами одного виду може зменшувати виживаємість і плодючість тварин, вона тим сильніша, 38. Екологія тимчасово звузилася до аутекології (екології особини), що на той час було перевагою, а не вадою. Екологи тих часів були малопомітними представниками “чистої” науки. Аутекологія – це розділ екології, що вивчає екологічні фактори та їх вплив на існування і розвиток живих організмів; взаємозв’язки та взаємовідносини окремого живого організму з середовищем проживання. Екологія - це наука, що досліджує закономірності життєдіяльності організмів (в будь - яких її проявах, на всіх рівнях інтеграції) в їхньому природному середовищі з урахуванням змін, внесених у середу діяльністю людини. Крім того, екологію звичайно підрозділяють на аутекологію (екологію особин) і сінекологію (екологію спільнот). Однак такий підрозділ не відображає специфіки сучасної екології, що вивчає життя на рівнях різних біологічних макросістем. Екологія — це наука, яка вивчає відносини організмів (особин, популяцій, біоценозів і т. ) між собою та з навколишньою неорганічною природою, загальні закони функціонування екосистем різного ієрархічного рівня, середовище мешкання живих істот (включаючи людину). Понятійно - термінологічний апарат екології. Ознайомитися з історією розвитку екології; ознайомитися з різноманіттям методів, які використовуються в дослідженнях екології; з’ясувати основні завдання предмету екології; розглянути закони екології; вміти пояснювати зв’язок екології з іншими науками; засвоїти основні терміни та поняття теми. Теми для обговорення 1. Методи досліджень в екології. В екології під навколишнім середовищем розуміють сукупність всіх умов, в яких існують організми. Екологічні фактори, що діють в навколишньому середовищі можна поділити на три типа. Фактори неживої природи (абіотичні) – хімічні (газовий склад повітря, сольовий склад води, кислотність і склад ґрунтових розчинів); фізичні, або кліматичні (сонячна тема работы. Це складні біогоризонти, насичені живими організмами. Відомо, що основну масу гідросфери землі утворюють води світового океану (95, 5% за об ємом), які містять величезну кількість органічної речовини, в тому числі незначну частку живих організмів - не більше 3 млрд. Головним джерелом тепла, яке надходить у водні шари, є сонячна енергія. У хх ст людина отримала можливість активно впливати на довкілля та користуватись раніше недоступними для неї ресурсами виникла ідея, що людина – хазяїн природи, а природа – невичерпне джерело потрібних їй ресурсів, страница 1 екологія - це наука про взаємодію рослин, тварин і мікроорганізмів між собою та абіотичним середовищем. Екологія - наука про середовище нашого існування, його живі і неживі компоненти, взаємодію між цими компонентами (людиною, рослинним і тваринним світом, літосферою, гідросферою та атмосферою). Екологія - це новий спосіб мислення. Якщо б кожна людина перед тим, як викинути сміття в лісі чи злити відпрацьований мазут у річку, задумалася про наслідки своїх екологія – це наука про середовище нашого існування, його живі і неживі компоненти, взаємозв’язки, взаємодію між цими компонентами, а також про особливості взаємозв’язків і узгодження стратегії природи та стратегії людини, що має базуватися на ідеї самообмеженості, розумної коеволюції техносфери та біосфери. Плеоцен – екологічна одиниця до складу якої входять усі популяції, які заселяють окреслене місцезростання і перебувають між собою в екологічних зв’язках, тобто біогеоценоз. Сучасна екологія – це наука про взаємовідносини живих організмів між собою та неорганічною природою, що їх оточує, а також про структуру та функціонування тих систем, яким підпорядковано існування живих організмів. 1, сучасна екологія поділяється на теоретичний і прикладний блоки. Структура сучасної екології (за г. Це можуть бути живі особини або їх мертві рештки, або продукти життєдіяльності. Скачати реферат з екології у форматі doc. Сьогодні, коли на всій планеті під впливом людини відбулися помітні зміни як живої, так і неживої природи, дедалі більшого значення набуває гармонійна взаємодія суспільства і природного довкілля, оскільки люд екологія - це міждисциплінарна наука, яка базується, крім біологічних основ, на період аутекології(екології особини), виявлення закономірностей у відношеннях тварин і рослин до різноманітних абіотичних факторів, внутрішніх екологічних досліджень та визначення екосистем. Екологія – це наука, що досліджує закономірності життєдіяльності організмів (в будь - яких її проявах на всіх рівнях інтеграції) в їх природному середовищі життя з врахуванням змін, що вносяться в середовище діяльністю людини. Класичним об єктом факторіальної екології є система особина - середовище, яка називається моноцелом. Слово “середовище” часто використовується у багатьох біологічних і небіологічних дисциплінах в різноманітних значеннях. Фактори неживої природи (абіотичні) – хімічні (газовий склад повітря, сольовий склад води, кислотність і склад ґрунтових розчинів); фізичні, або кліматичні (сонячна основні підрозділи екології. Це екологічні фактори, які виникають внаслідок взаємодії між особинами в популяціях та між популяціями в угрупованнях. Population - населення) - перша надорганізована біологічна система. Це - сукупність особин одного виду, здатна до самовідновлення і відмежована від інших аналогічних сукупностей цього самого виду екологічними (включно з часовими й просторовими) чи біологічними бар’єрами, що ускладнює обмін генетичною інформацією. Просторова структура. Характеризується розміром, чисельністю, щільністю та константністю.
Коментарі
Дописати коментар